МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ВИВЧЕННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В 2017/2018 Н. Р.
Загальні положення
1. Особливості вивчення української мови та
літератури в 2017/2018 н.р. пов’язані із оновленими
навчальними програмами в 5-9-х класах, затвердженими наказом
Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Опис ключових змін
подано на сайті МОНУ за посиланням http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2017/06/12/2/klyuchovi-zmini-v-onovlenix-navchalnix-programax-5-9-klasiv.pdf.
Методичні рекомендації МОНУ
подаються у листі від 09.08.2017 р. № 1/9-436 і розміщені за посиланням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html
2. Варіативна складова Типових
навчальних планів
Факультативи, групові та
індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. У
класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі)
зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та
ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може
здійснюватися за рішенням педагогічної ради.
Відповідно до наказу МОН від
20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп…
загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на
групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»
мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять становить 8 учнів.
Курси за вибором можуть бути
розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних
годин. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором
може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення
щодо оцінювання навчальних досягнень учнів приймається навчальним закладом.
Однак, ураховуючи, що
організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та
профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені
об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми
з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель
має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише
факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс
може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної
теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у
календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.
У такому випадку скоригована
програма має бути погоджена на засіданні
методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена
керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми
необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу
(за чиїм авторством) розроблено скоригований варіант.
Перелік факультативів, курсів за
вибором подається в Переліку
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, зазначених
у листі МОНУ від 17.08.2017 №1/11-8269 (посилання: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ixIyfRncGcEDEprIZzV3aUV-jn7e61NNNeKajZycQ5g/edit#gid=67377251)
3.
Зовнішнє незалежне оцінювання учнів
Упровадження
системи зовнішнього незалежного
оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну
увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми
й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечити поетапне різнобічне й об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу
української мови, насамперед її мовної змістової лінії.
ЗАУВАЖУЄМО, ЩО
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ МАЄ НОСИТИ СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР І МАЄ
РОЗПОЧИНАТИСЯ З 5-ГО КЛАСУ
Рекомендовані посібники для підготовки до ЗНО;
Авраменко О.М.,
Блажко М.Б. ЗНО-2016. Українська мова та література.
Довідник. Частина І. - 6-те вид., виправл. — К.: Грамота, 2016. — 560 с.
Авраменко О.М.,
Дідух В.Ф., Чукіна В.Ф. Українська мова та література: Власні висловлення: Рекомендації щодо
написання власного висловлення. Критерії оцінювання. Зразки власних висловлень.
- К.: Генеза, 2015. — 104с.
Авраменко О.М. Українська за 20 уроків:
навчальний посібник. – К.: Грамота, 2014. – 112 с. + диск.
Дубчак О.
П., Рудницька О. Б. , Ковальчук С. І., Босак С.
П., Чала В.С. Українська мова та література: Збірник тестових завдань для підготовки до зовнішнього незалежного
оцінювання: – К.: Генеза, 2011. – 336 с.
Жовтобрюх В.Ф., Паращич В.В. Українська
мова та література. Типові тестові завдання. ЗНО.
- К.: Літера ЛТД, 2014. — 136 с.
Жовтобрюх В.Ф., Квартник Т.О. та
ін. 100 кроків до ЗНО. Українська мова та література. - Х.: Торсінг
Плюс, 2010. — 192 с.
Українська література. Грунтовна підготовка за 100 днів. Укр. центр підготовки абітурієнтів.- http://erudyt.net/pidgotovka-do-zno/ukrainska-literatura/zno-2016-ukrajinska-literatura-hruntovna-pidhotovka-za-100-dniv.html
Українська мова.
Грунтовна підготовка за 100 днів. Укр.центр підготовки абітурієнтів. http://erudyt.net/pidgotovka-do-zno/ukrainska-literatura/zno-2016-ukrajinska-literatura-hruntovna-pidhotovka-za-100-dniv.html
3. Пріоритетним при викладанні української мови та літератури залишається
реалізація виховної мети, особливо
національно-патріотичне виховання школярів.
При викладанні української мови та літератури
дотримуємося Методичних
рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і
науки України від 16.06.2015 р. № 641, які розміщені за посиланням http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/06/16/naczionalno-patriotichne-vixovannya/
4. Інформаційні технології навчання
Рекомендуємо використовувати на
уроках програмно-педагогічні засоби навчання з української мови та літератури,
що мають схвалення Міністерства (дидактичні мультимедійні матеріали,
компакт-диски та аудіокасети “Етнічна музика України” (14 частин), “Перлини української
культури” (5 частин) тощ)о.
Під час організації
навчально-виховного процесу з української мови та літератури рекомендуємо
використовувати матеріали таких сайтів:
Офіційна
інформація:
На
допомогу вчителю:
ü http://gapon.hol.es/maidan-molodykh/osvitni-tekhnolohii/item/85-osvitni-tekhnolohii Освітні технології
ü http://www.moippo.mk.ua/index.php/final-konkursu-uchitel-roku-2015 Конкурсні уроки на державному рівні в номінації
Українська мова та література» («Учитель року-2015»)
ü www.ped-pressa.kiev.ua - сайт журналу «Українська мова й література
в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах»
ü pysar.tripod.com – класична українська література;
ü poetry.uazone.net – українська поезія та
фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;
ü books.ms.km.ua – твори репресованих українських
письменників;
ü litopys.narod.net –
бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади,
коментарі, історичні відомості;
ü www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html – зібрання творів
українського письменства від найдавніших часів до початку ХХ століття та ін.
ü http://ukrainskamova.com
/index/sintaksis_i_punktuacija/0-9 - Сайт української мови
ü http://www.ukr-in-school.edu-ua.net/id/173 - Українська мова і література в школі (електронне
фахове видання)
Хмарні технології:
ü http://gapon.hol.es
УКРАЇНСЬКА МОВА
І. ПРОГРАМИ
У 2017/2018 навчальному році вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах
здійснюватиметься за програмами:
·
у 5-9 класах за навчальною
програмою: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі
змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804
(електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-
programi-5-9-klas-2017.html);
·
у 8-8 класах з
поглибленим вивчення української мови:
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови (8-9
класи). Програму підготували Станіслав Олександрович Караман Олександр
Миколайович Авраменко Ольга Володимирівна Караман Марія Яківна Плющ Катерина
Валеріївна Таранік-Ткачук Валентина Сергіївна Кобиш. За редакцією Станіслава
Олександровича Карамана (електронний ресурс:
·
у
10-11 класах - за програмами,
затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 №1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту зі змінами,
затвердженими наказом Міністерства від
14.07.2016 № 826.
·
Українська
мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання
учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями,
суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна,
А.В. Нікітіна (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826).
·
Українська
мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання
учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський
профілі); філологічний напрям (профіль – іноземна філологія);
художньо-естетичний напрям. Академічний
рівень / Укладачі: Г.Т. Шелехова,
В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. – К.: Грамота, 2011.
·
Українська
мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання
учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль –
українська філологія. Профільний
рівень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног – К.: Грамота, 2011.
Усі програми
розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
Звертаємо увагу, що в 2017 році
навчальну програму з української мови
для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної
загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму
реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української мови в
контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки
до програми, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової
середньої освіти, уточнено предметну мету. Відповідно до поставлених цілей
навчання української мови і стратегій модернізації освіти в Україні
конкретизовано завдання навчального предмета.
Унесено зміни до структури програми: мовну та
мовленнєву змістові лінії синхронізовано: у мовленнєвій подано усні та письмові
види роботи з використанням паралельно виучуваного на аспектних уроках
теоретичного матеріалу. У переліку очікуваних результатів
навчально-пізнавальної діяльності учнів виділено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний
складники.
З метою уникнення дублювань
вилучено рубрики «Внутрішньопредметні зв’язки», «Міжпредметні зв’язки»,
«Культура мовлення». Спрощено формулювання тем мовної і мовленнєвої змістових
ліній, зокрема мовленнєвознавчих понять.
Творчим роботам надано виразно практичного
спрямування. Крім обов’язкових видів творчих робіт, до навчальної програми включено рекомендовані,
право вибору яких надано вчителю. Серед рекомендованих видів робіт учитель може
обрати ті, які вважає найбільш корисними, до того ж він може змінювати теми
висловлень у відповідності до інтересів і потреб кожного класу.
Окрім того, до програми внесено такі зміни:
вилучено деякі види творчих робіт (відгук про
відповідь товариша в 5 класі, повідомлення на лінгвістичну тему в науковому
стилі в 6 класі, переказ тексту наукового стилю та відповідь на уроці в
науковому стилі в 5 класі, вибірковий переказ тексту наукового стилю в 6, 9
класах);
додано як обов’язковий такий
сучасний вид роботи, як есе (розмірковування в довільній формі);
осучаснено перелік запропонованих до вивчення ділових паперів (вилучено
автобіографію, протокол, витяг із протоколу; розписку в 7 класі замінено на
звіт про виконану роботу, план роботи перенесено з 6-ого у 8 клас);
перерозподілено в мовній
змістовій лінії навчальні години на повторення вивченого в попередніх класах
(указано перед окремими розділами);
змінено послідовність тем мовної
змістової лінії в 5 класі для оптимізації їх відповідно до вікових особливостей
учнів;
замінено в 5 класі тему «Частини
мови» на «Текст. Речення. Слово» в розділі «Повторення вивченого в початкових
класах»;
вилучено з програми 5 класу теми
«Види речень за метою висловлення та інтонацією» (як вивчені в початковій
школі), «Стилі мовлення»;
перенесено тему «Правопис слів
іншомовного походження» з 5 до 6 класу, розвантажено тему «Найпоширеніші
випадки чергування голосних і приголосних звуків» у 5 класі з метою оптимізації
та уникнення повторів.
Зазначаємо, шо вказаний у навчальній програмі розподіл годин між розділами
вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати
обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.
ІІ. ПІДРУЧНИКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Навчально-методичне
забезпечення,
рекомендоване МОНУ до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліку
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників у листі МОНУ
від 17.08.2017 №1/11-8269 і розміщено за посиланням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ixIyfRncGcEDEprIZzV3aUV-jn7e61NNNeKajZycQ5g/edit#gid=67377251
ІІІ. Оцінювання
навчальних досягнень учнів з української мови
З метою уникнення перевантаження
учнів, для об’єктивного оцінювання їхніх
навчальних досягнень МОНУ пропонує зняти з фронтальних видів контрольних робіт
аудіювання та читання мовчки, залишивши тільки навчальні види цих робіт.
Зазначені зміни також є початком до поступового
переформатування видів мовленнєвої
діяльності (аудіювання, читання мовчки)
до вимог Програми
міжнародного оцінювання учнів – PISA, що
оцінює читацьку грамотність учнів, визначає здатність особи до широкого
розуміння тексту, пошуку нової інформації,
осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.
Звертаємо увагу на те, що змінено кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української
мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.
Фронтально оцінюються
диктант, письмовий переказ і письмовий твір
(навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких
здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без
дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний
переказ, діалог). У
ІІ семестрі - оцінювання таких видів
мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5–9
класах.
Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний
твір) і читання вголос протягом семестру виставляють
у колонку без дати й ураховують у
семестрову оцінку.
Повторне оцінювання із зазначених видів
мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється
за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Тематичну оцінку виставляють на
підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на
основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний
переказ, усний твір) або читання вголос .
Фронтальні види контрольних робіт
|
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
Перевірка мовної теми
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Правопис: Диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Фронтальні види контрольних робіт
(10–11класи)
(рівень стандарту, академічний
рівень)
|
Форми контролю
|
10
|
11
|
|||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||
|
Перевірка мовної теми
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
|
Письмо: переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
|
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
|
Правопис: диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Фронтальні види контрольних робіт
10–11 класи
(філологічний напрям: профіль –
українська філологія)
|
Форми контролю
|
10
|
11
|
|||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||
|
Перевірка мовної теми
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
|
Письмо: переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
|
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
|
Правопис: диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
У таблицях зазначено мінімальну
кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має
право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу,
здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і
грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не
робиться).
Акцентуємо увагу на проблемних
питаннях, що виникають під час оцінювання навчальних досягнень учнів з
української мови:
допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначаються як орфографічні (під час
перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);
у разі відсутності учня на одному
зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу
рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час
уроку.
Аудіювання
(слухання та розуміння прослуханого)
Перевірка аудіювання учнів
здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність
учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування:
а) розуміти мету висловлювання;
фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку
висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого тексту;
б) давати оцінку прослуханому.
Для
одержання достовірних результатів
тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути
меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище
характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх
складності.
У п’ятому класі учням
пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-11 класах - 12
запитань з чотирма варіантами відповідей.
Матеріал для контрольного
завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог
програми для кожного класу.
Обсяг тексту для
аудіювання орієнтовно визначається так:
|
Клас
|
Обсяг текстів, що належать до
|
|
|
художнього стилю
|
інших стилів
|
|
|
5-й
|
400-500 слів
|
300-400 слів
|
|
6-й
|
500-600
|
400-500
|
|
7-й
|
600-700
|
500-600
|
|
8-й
|
700-800
|
600-700
|
|
9-й
|
800-900
|
700-800
|
|
10-й
|
900-1000
|
800-900
|
|
11-й
|
1000-1100
|
900-1000
|
Правильна відповідь на кожне із 6
запитань оцінюється двома балами,
кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду
на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну
роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно
виконану роботу).
Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення
Під час
оцінювання діалогу перевіряється
здатність учнів:
а) виявляти
певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;
б)
демонструвати вміння:
- складати
діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;
- самостійно
досягати комунікативної мети;
-
використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули
мовленнєвого етикету;
- дотримуватися
теми спілкування;
-
додержуватися правил спілкування;
- дотримуватися
норм літературної мови;
- демонструвати
певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність,
доречність, винахідливість тощо);
в) висловлювати
особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;
г)
аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання
співрозмовника.
Зазначені
характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання.
Матеріал для контрольних завдань добирається з
урахуванням тематики
соціокультурної змістової лінії чинної
програми, рівня підготовки, вікових особливостей та пізнавальних інтересів
учнів.
Орієнтовна кількість реплік
зазначена у мовленнєвій змістовій
лінії чинної програми з української (рідної) мови в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів кожного класу.
Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті
(складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням).
Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не
зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання,
привітання, прощання тощо).
Критерії
оцінювання діалогічного мовлення
|
Рів.
|
Б.
|
Критерії навчальних досягнень
учнів
|
|
I. Початков
|
1-3
|
Учні беруть участь у діалозі за
найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на
запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись
помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише
частково.
|
|
II. Середній
|
4-6
|
Учні успішно досягають комунікативної мети в діалозі з нескладної
теми, їхні репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам
поведінки в розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності
суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної
мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.
|
|
III.
Достатній
|
7-9
|
Учні
самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній
рівень вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють
уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь,
здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди
з думкою співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається
особиста позиція співрозмовників, аргументація не відзначається
оригінальністю тощо.
|
|
IV. Високий
|
10-12
|
Учні складають діалог,
самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему
для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію,
зіставляють різні погляди на
той самий предмет, розуміючи
при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють
повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу
відповідає нормам.
|
Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
А. Переказ. Переказ із творчим завданням
Матеріалом для переказу
(усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо
опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод
кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї
тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім
того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов’язаної зі змістом переказу.
|
Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:
|
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного
письмово:
|
Обсяг тексту для стислого чи
вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для
докладного переказу.
Якщо для контрольної роботи
використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу
міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.
Б. Твір
Матеріалом для
твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо
обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього
твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо
обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).
Обсяг учнівського письмового твору
|
Клас
|
Кількість сторінок
|
Клас
|
Кількість сторінок
|
|
5-й
|
0,5-1,0
|
9-й
|
2,5-3,0
|
|
6-й
|
1,0-1,5
|
10-й
|
3,0-3,5
|
|
7-й
|
1,5-2,0
|
11-й
|
3,5-4,0
|
|
8-й
|
2,0-2,5
|
|
|
У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне
оформлення).
За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення
(орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, - зважаючи на технічні труднощі
фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі
підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення,
ураховуючи їх співвідношення. Єдину оцінку за письмову роботу виводять
так: до кількості балів, набраних за
зміст переказу чи твору, додають кількість балів за мовне оформлення і суму ділять на два. При цьому якщо частка не
є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.
Оцінка виставляється у колонці з датою написання роботи
(надписи «Твір», «Переказ» не не потрібні).
Критерії оцінювання монологічного мовлення
Примітка.
1. Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок.
2. Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок
|
Рівн
|
Б
|
Критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів
|
Грамотність
|
|
|
1
|
2
|
|||
|
I.
Початковий
|
1
|
Побудованому
учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення
потребує лексичне та граматичне оформлення роботи
|
15-16 і більше
|
9-10
|
|
2
|
Побудований
учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю,
думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й
урізноманітнення.
|
13-14
|
||
|
3
|
Висловлювання
не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладення
власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та
стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують
збагачення та урізноманітнення.
|
11-12
|
||
|
II. Середній
|
4
|
Висловлювання
учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і
характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути
повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна
та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має
використовуватися авторська лексика
|
9-10
|
7-8
|
|
5
|
За обсягом
робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною; тему значною мірою розкрито,
проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка,
посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.
|
7-8
|
||
|
6
|
За обсягом
висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад
загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх
аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує
вдосконалення.
|
5-6
|
||
|
III. Достатній
|
7
|
Учень (учениця) самостійно
створює зв’язний, з елементами
самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби
(використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння
чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати
основну думку потребує вдосконалення.
|
4
|
5-6
|
|
8
|
Учень (
учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене
висловлювання; загалом ґрунтовно
висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції,
однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують
урізноманітнення.
|
3
|
||
|
9
|
Учень
(учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з
урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку
(авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські
засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати
особистісну позицію й належно її
аргументувати потребує вдосконалення.
|
1+1
(негруба)
|
||
|
IV. Високий
|
10
|
Учень (учениця) самостійно
будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує
комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні
погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота
відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням
стильової єдності й виразності тексту.
|
1
|
3
|
|
11
|
Учень
(учениця) самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду
переказу); дотримується
комунікативного завдання.; аргументовано й чітко висловлює власну думку (
ураховує авторську позицію); робота
відзначається багатством словника, точністю слововживання,
стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.
|
1 (негр)
|
2
|
|
|
12
|
Учень
(учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням
текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні
погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї
чи іншої позиції, використовує набуту
з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота
відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й
різноманітністю, стилістичною довершеністю.
|
–
|
1
|
|
Читання
1. Читання вголос
Перевірка
читання вголос здійснюється індивідуально в 5-9 класах: учитель дає учневі
текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує
прочитати цей текст перед класом.
Матеріалом для контрольного
завдання є знайомий учневі текст,
дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з
таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим
учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів
мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст,
розділений на частини, які читаються учнями послідовно).
Одиниця контролю: озвучений учнем
текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів
за хвилину).
Критерії
оцінювання
|
Рівень
|
Бал
|
Характеристика читання
|
|
Початк.
|
1-3
|
Учні читають ще дуже повільно, структурують текст і речення, читають
і вимовляють слова, інтонують
речення із значною кількістю
помилок
|
|
Середн.
|
4-6
|
Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на
речення, пов'язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і
виразно, припускаючись помилок в інтонуванні,
вимові тощо
|
|
Достатн
|
7-9
|
Учні читають
плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поділяють їх на
смислові відрізки, але припускаються певних недоліків (вираження авторського
задуму, виконання комунікативного
завдання; норм орфоепії, дикції)
|
|
Висок.
|
10-12
|
Учні читають плавно, швидко, правильно інтонують
речення і поділяють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський
задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання;
читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.
|
Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.
2. Читання
мовчки
Перевірка вміння читати мовчки
здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 5 класі учням
пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-12 класах
– 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Запитання повинні торкатися
фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних
особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо),
відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.
Матеріалом для контрольного
завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що
включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для
кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно
високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу і були
нормально завантажені роботою.
Обсяг текстів
для контрольного завдання визначається так:
|
Обсяг тексту
для читання мовчки
|
||||||||
|
Клас
|
художнього
стилю
|
інших
стилів
|
Клас
|
художнього
стилю
|
інших
стилів
|
Клас
|
художнього
стилю
|
інших
стилів
|
|
5-й
|
360-450
слів
|
300-360
|
8-й
|
630-720
слів
|
480-540
|
11-й
|
900-990
слів
|
660-720
|
|
6-й
|
450-540
слів
|
360-420
|
9-й
|
720-810
слів
|
540-600
|
|
|
|
|
7-й
|
540-630
слів
|
420-480
|
10-й
|
810-900
слів
|
600-660
|
|
|
|
Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома
параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання. Розуміння прочитаного
виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6
запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом
(наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).
Швидкість читання мовчки
оцінюється із урахуванням норм, зазначених у
державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки у мовленнєвій
змістовій лінії чинної програми з української (рідної) мови для кожного класу.
Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої
діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той
учень, швидкість читання у якого не нижча, ніж мінімальний показник у
нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм,
одержує на два бали менше. Наприклад: за
вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але
якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється
не 10, а 8 балів.
Загалом оцінювання здійснюється з
огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1
балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів
(за правильні відповіді на запитання тестового характеру і належну швидкість
читання).
Швидкість
читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:
|
Клас
|
Кількість слів в тексті
|
|
5-й
|
100 – 150
|
|
6-й
|
110 – 180
|
|
7-й
|
120 – 210
|
|
8-й
|
130 – 240
|
|
9-й
|
140 –270
|
|
10-й
|
150 – 300
|
|
11-й
|
160 – 330
|
ІV. Оцінювання правописних (орфографічних і
пунктуаційних) умінь учнів
Основною формою перевірки
орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний
для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною
методикою.
Обсяг диктанту по класах:
|
Клас
|
Кількість слів в тексті
|
Клас
|
Кількість слів в тексті
|
Клас
|
Кількість слів в тексті
|
Клас
|
Кількість слів в тексті
|
|
5-й
|
90-100
|
7-й
|
110-120
|
9-й
|
140-160
|
11-й
|
180-190
|
|
6-й
|
100-110
|
8-й
|
120-140
|
10-й
|
170-180
|
|
|
П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як
самостійні, так і службові слова.
Для контрольних диктантів
використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил
орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами. Текст записується
учнем з голосу вчителя.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:
§ орфографічні та
пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються
такі орфографічні і пунктуаційні помилки:
1) на правила, які не включені до
шкільної програми; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що
не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота; 4) у передачі так
званої авторської пунктуації.
§ повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке
повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні
помилки (на одне й те ж правило), але у різних словах вважаються різними
помилками;
§ розрізняють
грубі і негрубі помилки; зокрема, до негрубих
відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в
складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо
префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у
випадках, коли замість одного знаку поставлений інший; 5) у випадках, що
вимагають розрізнення не і ні (у
сполученнях не хто інший, як....; не що
інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із
сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні
українських букв російськими;
§ п’ять
виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.
Нормативи оцінювання
|
Бали
|
К-сть помилок
|
Бали
|
К-сть помилок
|
Бали
|
К-сть помилок
|
|
1
|
15-16 і більше
|
5
|
7-8
|
9
|
1+1 (негруба)
|
|
2
|
13-14
|
6
|
5-6
|
10
|
1
|
|
3
|
11-12
|
7
|
4
|
11
|
1 (негруба)
|
|
4
|
9-10
|
8
|
3
|
12
|
–
|
ІV. ВИМОГИ ДО
ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ УЧНІВ І ПЕРЕВІРКИ ЗОШИТІВ
(відповідно до листа МОНУ від
28.04.2006 №1/9-301)
1. Аналіз контрольних робіт.
Аналіз контрольних письмових творів і
переказів, контрольних диктантів виконується у робочому зошиті. На нього не
слід відводити цілий урок.
2. Кількість і призначення
учнівських зошитів.
2.1. Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:
·
5-9-ті класи – по два зошити;
·
10-11-ті класи – по одному.
2.2. У робочих зошитах
виконуються класні й домашні вправи (домашні не більше двох), словникові
диктанти (5 кл. – 12 слів, 6-7-х кл. –
24, 8-9-х – 36, 10-11-х - 48)., навчальні диктанти, твори, перекази, самостійні
роботи, тестові завдання різних форм, складання різноманітних схем, таблиць та
інші види робіт передбачені чинними програмами.
2.3. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують
по одному зошиту, у якому виконуються контрольний диктант, переказ і твір,
контроль мовної теми, контроль аудіювання і читання мовчки.
2.4. Зошити для контрольних
робіт мають зберігатися в школі протягом навчального року.
3. Порядок перевірки письмових робіт.
3.1. Робочі зошити
перевіряються:
·
у 5-6-х кл. – двічі на тиждень;
·
у 7-9-х класах – 2-3 рази на місяць;
·
у 10-11-х класах – двічі на місяць.
3.2. Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють щомісяця окремою колонкою в журналі
(від 1 до 12 балів). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця
рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і
вважається поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час
перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність,
охайність, уміння правильно оформити роботи.
4. Орфографічний режим.
4.1. Записи в зошиті виконуються кульковою
ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення, позначення,
оформлення таблиць, схем тощо використовувати простий олівець).
4.2. Між класною й домашньою роботою
пропускати два рядки (між видами
робіт рядків не пропускати).
4.3. Дату класної, домашньої записувати так:
Двадцять
дев’яте вересня
Класна
робота
У 10-11-х
класах можна й по-іншому: 29.09.10 Класна робота
Дату записуємо на березі цього ж
рядка, що й наступний запис.
4.4 У зошитах для контрольних
робіт записуємо дату і вид роботи:
|
Двадцять дев’яте вересня
Диктант ( переказ, твір)
|
Двадцять дев’яте вересня
Читання мовчки
Буковина
|
4.5. Після заголовків, назв
робіт, підпису зошита крапку не ставимо.
4.6. Зразок підпису зошита:
Зошит
для
робіт з української мови
учениці 7-А класу
Чернівецької ЗОШ № 3
Усик Наталії
4.7. Неправильний запис охайно
перекреслюється (не береться в дужки і не виправляється коректором).
5. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт.
5.1. Виправлення в учнівському
зошиті виконувати лише червоним чорнилом.
5.2. Виявлені помилки
підкреслюються горизонтальною лінією, а на березі того ж рядка позначається її
тип. Якщо помилка допущена на ще не вивчені правила, то її виправляють,
перекреслюючи скісною лінією, й надписують потрібну літеру або розділовий знак,
вказують на березі її тип, але не враховують при визначенні оцінки.
НОТАТКИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ КЛАСНОГО ЖУРНАЛУ
·
додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
·
Назва підручника в журнал не записується
·
Надпис «Зошит»,
як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за
зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т.д.
·
Предметну сторінку «Облік
успішності» розпочинаємо з написами у двох колонках: І семестр – «Усний
переказ», «Діалог, ІІ семестр – «Усний твір», «Читання мовчки» (читання мовчки
тільки у 5-9-х класах).
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
І. ПРОГРАМИ
У 2017/2018 навчальному
році вивчення української літератури в загальноосвітніх
навчальних закладах здійснюватиметься за програмами:
в
5-9 класах: Українська література. 5-9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );
у
10-11 класах:
·
Українська
література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний,
спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний
напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний
рівень / Укладачі:
М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу;
Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк.
За заг. ред. Р.В. Мовчан. (зі змінами, затвердженими наказом
Міністерства від 14.07. 2016 № 826)
·
Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української
філології). Профільний рівень /
Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф.
Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик,
М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.
Усі програми розміщені на офіційному
сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
Звертаємо увагу, що в
2017 році програму з української літератури для 5-9 класів модернізовано згідно
з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим
в 2011 році, та з метою наскрізного
впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні
української літератури в контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим
розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено роль
української літератури у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості
запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1), «Громадянська відповідальність»
(НЛ–2), «Здоров'я і безпека» (НЛ–3), «Підприємливість та фінансова
грамотність» (НЛ–4), які
відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно
розкриваються в процесі навчання й виховання; спрогнозовано портрет випускника
основної школи.
Унесено зміни до структури програми, де рубрика «Очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок,
ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і
коло необхідних для цього знань.
Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення
творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві
під час вивчення певної теми. Крім того,
для осучаснення змістового компоненту, актуалізації компетентнісного
підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем
запропоновано рекомендаційні рубрики
«Мистецький контекст» (МК), «Сучасна
українська дитяча й підліткова література» (СЛ).
У рубриці «Мистецький контекст» (МК) подано зразки різних видів мистецтв
(образотворче, музичне, скульптура тощо), з якими вчитель-словесник, на власний
розсуд, може ознайомити учнів.
У рубриці «Сучасна українська дитяча й підліткова
література» (СЛ) запропоновано сучасні
твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального
вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення
учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і
сучасним творами (за рахунок резервних
годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).
Вивчення української літератури також відбувається із залученням міжпредметних
зв’язків - МЗ (українська мова, історія, зарубіжна
література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія,
естетика, етика тощо).
Крім того, здійснено частковий перерозподіл кількості
годин на вивчення творів (зі збереженням структурних тематичних блоків чинної
програми):
|
Клас
|
Назва теми
|
Додано
годин
|
Вилучено
годин
|
Рекомендов.
годин
|
|
5
|
Народні казки
|
|
2
|
4
|
|
5
|
Із народної
мудрості. Загадки. Прислів’я та приказки
|
|
2
|
2
|
|
5
|
Василь
Симоненко
|
1
|
|
3
|
|
5
|
Леонід
Глібов
|
1
|
|
2
|
|
5
|
Зірка
Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
|
1
|
|
4
|
|
5
|
Євген
Гуцало
|
1
|
|
2
|
|
6
|
Ярослав
Стельмах
|
1
|
|
3
|
|
6
|
Леся
Воронина
|
1
|
|
4
|
|
7
|
Михайло
Стельмах
|
|
1
|
5
|
|
7
|
Богдан
Лепкий
|
1
|
|
2
|
|
7
|
Любов
Пономаренко
|
1
|
|
2
|
|
7
|
Олег
Ольжич. Олена Теліга
|
|
2
|
2
|
|
8
|
Іван
Карпенко-Карий
|
|
1
|
4
|
|
8
|
Юрій
Винничук. «Місце для дракона»
|
1
|
|
4
|
|
9
|
Українська
література доби Ренесансу і доби Бароко. Григорій Сковорода
|
1
|
|
4
|
|
9
|
Григорій
Квітка-Основ’яненко
|
1
|
|
3
|
|
9
|
Література українського
романтизму
|
|
1
|
1
|
|
9
|
Тарас
Шевченко. «Доля», «Росли укупочці,
зросли…».
|
1
|
|
2
|
|
9
|
Марко
Вовчок
|
1
|
|
3
|
У змісті
програми запропоновано альтернативу під час вивчення тем, внесено корективи, що
дозволило осучаснити корпус програмових текстів новими авторами:
|
Клас
|
Назва теми
|
Додано
|
Вилу-чено
|
Зміни
|
|
5
|
Легенди
|
|
|
Подано 5 на вибір учителя
|
|
5
|
Народні
казки
|
«Яйце-райце»
|
|
Казки
однієї тематичної групи подано на вибір:
«Про правду
і кривду» або «Мудра дівчина»;
«Ох» або
«Летючий корабель»
|
|
5
|
Літописні
оповіді
|
|
|
Три твори
на вибір учителя
|
|
5
|
Із народної
мудрості
|
|
|
Вилучено
вивчення напам’ять загадок, прислів’їв, приказок
|
|
5
|
Олександр
Олесь
|
|
|
Твори із
книги «Княжа Україна» подано 2 на
вибір
|
|
5
|
Тарас
Шевченко
|
|
|
Ознайомлення з дитячими роками Т.Шевченка на основі творів на вибір:
Степан
Васильченко.
«В бур’янах» або
Оксана
Іваненко. «Тарасові шляхи» (оглядово)
|
|
5
|
П.Тичина,
М.
Рильський
|
|
|
Поняття «ліричний герой» логічно перенесено в уроки вивчення творчості
П.Тичини
|
|
6
|
Тарас
Шевченко
|
|
|
Уточнено назву «Думка» («Тече вода в синє море»)
|
|
6
|
Леонід
Глібов
|
|
|
Вилучено
вивчення байки «Щука» напам’ять.
|
|
6
|
Павло
Глазовий
|
«Кух-лик»
|
|
«Найважча
роль», «Заморські гості», «Кухлик», «Похвала» –
2-3 – на
розсуд учителя
|
|
7
|
Із пісенних
скарбів
|
|
|
2 пісні – на розсуд
учителя.
|
|
7
|
Марина
Павленко
|
|
|
Запропоновано альтернативу
для текстуального вивчення:
Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду
Кулаківських»
або
Степан Процюк. «Аргонавти»
|
|
7
|
Олег
Ольжич. Олена Теліга
|
|
О.Те-ліга
«Пломі-нний день»
|
Запропоновано
вивчення поезій на вибір:
Олег Ольжич, Олена Теліга – по 1 твору
Вилучено вивчення поезії
напам’ять
|
|
7
|
Пісенна
творчість українських поетів
|
|
«Вчи-телька»
|
А. Малишко «Пісня про рушник», «Стежина» або
В. Івасюк «Червона рута», «Балада про мальви», «Я піду в далекі гори», «Водограй» |
|
8
|
Усна
народна творчість
|
|
|
Українські історичні пісні 1-2 з кожної тематичної
групи – на вибір учителя
|
|
8
|
Тарас
Шевченко
|
|
|
Замість
вивчення поезії «Мені однаково» запропоновано
1 поезію для вивчення напам’ять – на вибір
|
|
9
|
Родинно-побутові
пісні
|
Жартів-лива
пісня «Ой під вишнею, під череш-нею»
|
|
Родинно-побутові пісні
«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте
терен, цвіте терен», «Сонце низенько» (2 на вибір) + жартівлива
|
|
9
|
Українська середньовічна
література
ХІ–ХV ст. |
|
|
Розвиток писемності після хрещення Русі-України
(988 р.). Найдавніші рукописні книги Русі-України (Остромирове Євангеліє,
Ізборник Святослава) (оглядово).
|
|
9
|
Пам’ятки
оригінальної літератури княжої Русі-України
|
|
|
Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих
літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик (оглядово).
|
|
9
|
Українська
література доби Ренесансу і доби Бароко
|
|
|
Видатні
діячі української культури (оглядово)
|
|
9
|
Література
українського
романтизму
|
|
|
Література українського
романтизму (оглядово)
|
|
9
|
Література
українського
романтизму
|
|
|
Вилучено байкарську творчість
поетів-романтиків; для текстуального вивчення: Петро Гулак-Артемовський. балада «Рибалка»; Євген Гребінка. Вірш «Човен».
|
|
9
|
Михайло
Старицький
|
|
|
Вилучено
|
|
9
|
Іван Нечуй-
Левицький. «Кайдашева сім’я»
|
|
|
Вилучено
|
Також оновлено список додаткової літератури для
читання.
Унормовано (відповідно до
специфіки тем та вікових особливостей учнів) перелік понять із теорії
літератури: 5 клас: повість-казка (повторення), загадки, прислів’я та
приказки (повторення), оповідання, ліричний герой, строфа. 6 клас: рефрен,
акровірш (повторення), байка (повторення), гумор, знято поняття віршові розміри, ямб,
хорей. 7 клас: знято поняття «пафос». 8
клас – верлібр. 9 клас: притча
(повторення, поглиблення), літопис (повторення), молитва.
Запропонована
кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може
її змінювати
(у межах 70 годин). Резервний
час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення
окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання,
перевірки вивчення творів напам’ять,
різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів
тощо).
ІІ. ПІДРУЧНИКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Навчально-методичне
забезпечення,
рекомендоване МОНУ до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліку
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників у листі МОНУ
від 17.08.2017 №1/11-8269 і розміщено за посиланням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ixIyfRncGcEDEprIZzV3aUV-jn7e61NNNeKajZycQ5g/edit#gid=67377251
ІІІ. ОЦІНЮВАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
УЧНІВ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з
української літератури
|
Рівні
|
Бали
|
Оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
Початков
|
1
|
Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи
окремий літературний факт або явище.
|
|
2
|
Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному
рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.
|
|
|
3
|
Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь
у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).
|
|
|
Середній
|
4
|
Учні володіють літературним матеріалом на
початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають
визначення літературного явища без посилання на текст.
|
|
5
|
Учні володіють матеріалом та окремими навичками
аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з
тексту.
|
|
|
6
|
Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його
частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті
літературного твору.
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного
твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на
підтвердження певних суджень.
|
|
8
|
Учні володіють матеріалом, навичками текстуального
аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище,
під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи
на підтвердження висловленого судження або висновку.
|
|
|
9
|
Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу
художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання,
самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на
підтвердження власного судження.
|
|
|
Високий
|
10
|
Учні володіють матеріалом та навичками
цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі
здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють
допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та
творчо використовують дібраний матеріал.
|
|
11
|
Учні на високому рівні володіють матеріалом,
вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки,
самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну
позицію щодо них.
|
|
|
12
|
Учні вільно володіють матеріалом та навичками
текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі
здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних
завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях,
схильність до літературної творчості.
|
З метою рівномірного
розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів
контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл
годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі.
Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою
відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість
видів контролю
5–9 класи
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
|
Уроки розвитку мовлення*
(1 усний та 1 письмовий)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з поглибленим вивченням
української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та
уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і
види контрольних робіт)
10-11 класи
|
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
|
Рівень стандарту,
академічний
|
Профільний рівень
|
|||||||
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору*;
виконання інших
завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
|
Уроки розвитку мовлення**
|
2
(у+п
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
|
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо
розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме
самостійне творче мислення учнів і дасть
їм можливість виконати роботу протягом
одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох
уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого –
письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку
за письмовий вид роботи виставляти всім
учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української літератури
виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до
найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української
літератури слід ураховувати наявність
різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог
орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця
рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у
колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не
робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових
творів з української літератури виставляють
у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська
мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету
«Українська мова та література».
Можливі види контрольних робіт: тест, відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.
Можливі види контрольних
робіт із розвитку мовлення:
·
складання оповідання (казки) за прислів’ям;
·
добір прислів’їв, крилатих виразів,
фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
·
введення власних описів в інтер’єр, портрет,
пейзаж у вже існуючому творі;
·
усний переказ оповідання, епізоду твору;
·
твір-характеристика персонажа;
·
написання асоціативного етюду, викликаного певним
художнім образом;
·
написання вітального слова на честь літературного
героя, автора тощо;
·
твір-опис за картиною;
·
складання тез літературно-критичної статті
(параграфа підручника);
·
підготовка проекту (з можливим використанням
мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою
представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника
тощо;
·
складання анкети головного героя, цитатних
характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
·
написання реферату;
·
ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового
твору;
·
написання листа авторові улюбленої книжки;
·
інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію
уривка твору) тощо.
Вимоги до
оцінювання контрольних творів
|
Рівні
|
Бали
|
Вимоги до
оцінювання навчальних досягнень учнів
|
Грамотність
К-сть помилок
|
|
|
орф. і пунк.
|
лекс, грам стиліст
|
|||
|
Початковий
|
1
|
Побудованому учнем (ученицею)
тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та
граматичне оформлення роботи
|
15-16
і біл.
|
9-10
|
|
2
|
Побудоване учнем (ученицею)
висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на
елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і
граматична будова мовлення
|
13-14
|
||
|
3
|
Учневі (учениці) слід працювати
над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки,
дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує
збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання
|
11-12
|
||
|
Середній
|
4
|
Висловлювання учня (учениці) за
обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною
завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і
послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація;
потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська
лексика
|
9-10
|
7-8
|
|
5
|
За обсягом робота учня
(учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою
розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена
основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим
|
7-8
|
||
|
6
|
За обсягом висловлювання учня
(учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але
учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно
їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції
|
5-6
|
||
|
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний,
зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні
засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно
її викладати, належно аргументувати основну думку
|
4
|
5-6
|
|
8
|
Учень (учениця) самостійно
будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює
тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над
урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи
|
3
|
||
|
9
|
Учень (учениця) самостійно
будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему,
висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має
працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її
аргументувати
|
1+1
(негруба)
|
||
|
Високий
|
10
|
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний
текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином
аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством
словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й
виразності тексту
|
1
|
3
|
|
11
|
Учень (учениця) самостійно
будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання;
аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших,
уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає
переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на
необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством
словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною
різноманітністю
|
1 (негруба)
|
2
|
|
|
12
|
Учень (учениця) самостійно
створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання
відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує
різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь
тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для
розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством
слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною
довершеністю
|
–
|
1
|
|
Основними видами оцінювання
навчальних досягнень учнів з української літератури є поточне оцінювання, тематичний контроль,
семестрове, річне оцінювання, ДПА.
Українська мова
в загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням мовами національних
меншин
У 2017/2018 навчальному році
вивчення української мови в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням молдовською, польською, російською, румунською, угорською мовами
здійснюватиметься на компетентнісному підході в контексті концепції Нової
української школи згідно з Державним стандартом базової і повної загальної
середньої освіти 2011 року за модернізованими програмами, затвердженими
наказом Міністерства від 07.06.2017 № 804).
Навчальні програми розміщені на
офіційному сайті МОН (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/dfhfhjgfyjngfjn1t5j1tjyf85y161y68j16t81nt6.html).
У 10-11 класах – за програмами зі
змінами 2016 року (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni
programy.html .
Звертаємо увагу, що структуру навчальних програм з української
мови для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
молдовською, польською, російською, румунською, угорською мовами корельовано:
1.
Оновлено пояснювальну
записки до програм – визначено цілі навчання, мету навчального предмета
узгоджено із галузевою та освітньою.
2.
Посилено компетентнісні
орієнтованості навчання української мови.
3. Змінено структуру програми: оновлена навчальна програма
складається з чотирьох ліній, які вміщені в одну таблицю. Перша графа – очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів, оскільки взаємна довіра та обопільна відповідальність –
наріжний камінь педагогіки партнерства, на якій ґрунтується Нова українська
школа. В очікуваних результатах особлива увага приділяється знаннєвому,
діяльнісному, ціннісному, емоційному, поведінковому компонентам. Змістовими лініями мовного
компонента є мовна, мовленнєва, соціокультурна й діяльнісна, що подаються
паралельно. У мовленнєвій змістовій лінії запропоновано орієнтовні актуальні
теми, пов’язані з інтересами сучасних учнів. Види робіт у мовленнєвій лінії
мають практичне спрямування й демонструють знання учнів з мовних тем. Додано
цікавий вид творчої роботи – есе.
4. Узгоджено послідовність вивчення тем у деяких
класах відповідно до дидактичного принципу доступності й вікових особливостей
учнів.
5. Спрощено формулювання окремих тем мовної
змістової лінії та мовленнєвознавчих понять.
Окрім того, з метою створення
україномовного середовища в колі носіїв молдовської, польської, російської,
румунської, угорської мов рекомендовано до кожного розділу такий вид роботи, як
переклад для усвідомлення необхідності вільного володіння державною мовою.
З метою використання мови в
життєво важливих сферах і ситуаціях спілкування для української мови як
навчальної дисципліни основним завданням визначено формування в учнів мовної та
мовленнєвої компетентностей: мовна – передбачає засвоєння школярами основ науки
про мову, знання її системи, володіння способами й навичками якісної діяльності
з вивченим мовним матеріалом, мовленнєва – полягає в забезпеченні
цілеспрямованого забезпечення й удосконалення вмінь і навичок в усіх видах
мовленнєвої діяльності – аудіюванні, читанні, говорінні, письмі.
Формування мовної та мовленнєвої
компетентностей здійснюється протягом навчання в загальноосвітньому навчальному
закладі, однак найефективніше така робота проходить на уроках вивчення
синтаксису української мови в 9 класі.
Новостворені підручники для 9
класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних
меншин містять теоретичні та практичні аспекти вивчення синтаксису складного
речення. Навчальний матеріал охоплює найголовніші напрями роботи над засвоєнням
учнями синтаксичної теорії та вироблення у них відповідних компетентностей.
Синтаксис – один із головних
розділів у системі сучасної української літературної мови. З огляду на те, що
усі одиниці мовної системи не функціонують у мові самостійно, а реалізуються в
сукупності на синтаксичному рівні, тому уроки української мови треба будувати
так, щоб учні мали можливість виступати з усними повідомленнями, різними за
стилями і жанрами. Крім того, має бути співпраця між учнями та вчителями: необхідно допомагати учням оволодіти
культурою спілкування, мовним етикетом (відповідно до ситуації спілкування).
Збагачення словникового запасу й
граматичної розбудови усного і писемного мовлення учнів проводиться
систематично на кожному уроці. У доборі й поясненні слів учитель повинен
орієнтуватися в основному на тематику майбутніх переказів і творів, дидактичний
матеріал підручника, на тексти художніх творів українських письменників, які
учні вивчають у відповідному класі. Необхідно розвивати в учнів уміння помічати
незнайомі слова, виокремлювати їх з конкретного тексту, привчати їх звертатися
до вчителя за поясненням таких слів, навчати користуватися словниками,
довідниками та Інтернетом.
Робота з розвитку мовлення тісно
пов’язана з формуванням навичок виразного читання мовчки та вголос, що
виявляється в умінні розрізняти наголошені й ненаголошені склади, інтонувати
речення різних структур, підвищувати й понижувати голос, виділяти логічним
наголосом слова чи групу слів у фразі, прискорювати й уповільнювати темп
мовлення, встановлювати довжину пауз, передавати «настрій» автора тексту.
Для активної мовленнєвої
діяльності учнів доцільно надавати перевагу таким темам творів, які були б
безпосередньо пов’язані з реальним життям учнів, цікавили б їх, викликали
бажання поділитися своїми думками, висловити побажання, пропозиції, навіть
подискутувати.
Спільними (наскрізними) для всіх
компетентностей є такі вміння: критично мислити; функціонально читати; шукати
та аналізувати інформацію; бути креативним; співпрацювати в команді; вирішувати
проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення; логічно обґрунтовувати позицію;
висловлювати думку усно і письмово, презентувати її та публічно виступати;
конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект; ефективно
комунікувати.
Оскільки освіта охоплює навчання,
виховання і розвиток, у програмі з української мови задекларовані важливі аспекти
виховних завдань школи, орієнтованих на загальнолюдські цінності, зокрема
морально-етичні: гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя,
повага до себе та інших людей; соціально-політичні: свобода, демократія,
культурне розмаїття, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до
закону, солідарність, відповідальність за рідних.
Немає коментарів:
Дописати коментар